Семінари, тренінги, курси

Маркування харчової продукції-2026 для вітчизняного та експортних ринків (запис вебінтенсиву)

Під патронатом професійного е-журналу «Управління якістю» та платформи «Онлайн-консультант фахівця з якості»

Ціна за мінімальний термін передплати 4999 2499 грн

Додати в кошик

Опис

Програма

Кожен виробник харчових продуктів, що виводить продукцію на ринок, зобов’язаний забезпечити її належне маркування та надати всю необхідну споживачеві інформацію.

У 2026 році ці вимоги істотно ускладнюються – як через законодавчі новації, так і через зростання контролю та відповідальності.

Під час вебінтенсиву розглянули ключові питання, які формують реальні ризики для бізнесу:

✓	актуальні вимоги Закону № 2639-VIII до складу маркування: кількісне зазначення інгредієнтів, алергени, підсолоджувачі, вітаміни та мінерали – і типові помилки, що стають підставою для штрафів;
✓	маркування транспортного паковання та експортної продукції: мова, обсяг обов’язкової інформації, відповідальність виробника, імпортера та власника ТМ;
✓	нові правила маркування ГМО з 16 вересня 2026 року: що змінюється і як підготуватися без ризиків для обігу продукції;
✓	цифрове маркування (QR / DataMatrix): де проходить межа між допустимим доповненням та порушенням вимог до етикетки;
✓	вимоги ЄС і США до маркування, зокрема щодо вегетаріанських і веганських продуктів;
✓	маркування як нечесна комерційна практика: на що звертати увагу з урахуванням Постанови КМУ № 1030 та практики мільйонних штрафів АМКУ за поширення інформації, що вводить споживача в оману.

Пропонуємо придбати відеозапис вебінтенсиву з відповідями на запитання щодо особливостей маркування та інформування споживачів харчових продуктів.

Роз’яснення надає досвідчена спікерка — Світлана Березова, яка детально розглядає практичні аспекти застосування вимог законодавства.

провідна експертка е-журналу «Управління якістю» та системи «Онлайн-консультант фахівця з якості»
тренерка-консультантка ТОВ «ІСО БІЗНЕС-СТУДІЯ» з питань НАССР, ISO 22000, ISO 9001, FSSC 22000, IFS для підприємств харчового ланцюга
головна аудиторка у міжнародних органах із сертифікації DQS GmbH, TGS INTERNATIONAL CERTIFICATION, MNC Group.

Для вас 3 практичні тематичні блоки:

Блок 1.	Національні вимоги до маркування харчових продуктів: що потрібно знати виробникам
Блок 2.	Маркування в зоні ризику: часті питання та небезпечні помилки
Блок 3.	Маркування харчових продуктів для експортних ринків: вимоги та ризики

Блок 1.	Національні вимоги до маркування харчових продуктів: що потрібно знати виробникам
	Визначення «Обов’язкова інформація» за ЗУ № 2639-VIII Фасований харчовий продукт: вимоги до розміщення, представлення та дистанційного продажу Інформація про нефасований харчовий продукт: як правильно інформувати споживача Зазначення інгредієнтів та їхньої кількості, вказування одиниць вимірювання Терміни придатності під час маркування різних видів продукції: мінімальний термін придатності; вживання висловів «Вжити до…» і «Краще спожити до…»; дата заморожування; правильне нанесення дат Особливості маркування продукції з підсолоджувачами Поживна й енергетична цінність, методи розрахунку та нанесення під час маркування Зазначення допустимих від’ємних відхилень маси чи об’єму продукції Речовин, що можуть спричинити алергію чи непереносність: інформуємо споживача правильно З/без ГМО: нові вимоги, що діятимуть від 16 вересня 2026 р. Вітчизняний алкоголь після 1 січня 2026 р.: заборонені назви та коректне маркування Маркування м’ясних продуктів, м’ясних напівфабрикатів та рибних продуктів Ідентифікаційна позначка та порядок її нанесення на харчові продукти тваринного походження Транспортне паковання: яка обов’язкова інформація на його маркуванні Країна або місце походження на маркуванні: коли та де потрібно зазначати
Блок 2.	Маркування в зоні ризику: часті питання та небезпечні помилки
	Як правильно позначати масу продукту (літерами якого алфавіту: українського чи латинського) згідно з п. 11 ЗУ «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» Чи вважається продукт фасованим, якщо його запакували заздалегідь у місці продажу, а не на прохання покупця Чи дозволено використовувати дой-пак, якщо на маркуванні першою йде українська, далі англійська та російська, і на яких підставах можна списати таку партію Цифрове маркування (QR / DataMatrix): де проходить межа між допустимим доповненням та порушенням вимог до етикетки Чи потрібне окреме маркування та супровідні документи для пластикових піддонів на законодавчому рівні ЄС для експорту харчової продукції в гофроящиках на пластикових піддонах Яка мінімальна кількість інгредієнта дозволяє вказувати на маркуванні «з…» або «зі смаком…», і чи впливає форма фруктів (цілі, шматочки, порошок) на формулювання назви Яка кількість пребіотиків повинна бути в соковмісному напої, щоб його можна було назвати «напій з пребіотиком» Чи потрібно писати «містить підсолоджувач» у назві продукту, якщо підсолоджувач входить до складу складного інгредієнта «Може містити сліди алергенів» – як регламентується та обґрунтовується таке формулювання Чи треба зазначати походження (натуральний/ не натуральний) ароматизаторів у складі Особливості маркування продукту, в склад якого додано кальцій та вітаміни: чи обов'язково вказувати граничну добову дозу та рекомендації щодо споживання
Блок 3.	Маркування харчових продуктів для експортних ринків: вимоги та ризики
	Загальні правила маркування харчових продуктів, що експортуються: що регулює країна походження, а що – країна призначення, і де виробники помиляються найчастіше Чи можна зазначати на маркуванні продукції, що йде на експорт, інформацію лише мовою покупця Обов’язкова харчова декларація (nutrition declaration): яку інформацію зазначають у документі Маркування харчових продуктів у ЄС та США: ключові відмінності у підходах до складу, алергенів, харчових тверджень, зображень і термінології Вегетаріанські та веганські етикетки в ЄС: що дозволено декларувати, яких формулювань слід уникати, та як не потрапити під звинувачення у введенні споживача в оману Потенційно оманлива інформація на етикетці: які вимоги ЄС застосовуються до заяв про «натуральність», «традиційність», «відсутність», «країну походження» та властивості продукту